Головна

ПИТАННЯ ПЕРЕХОДУ НА НОВИЙ КАЛЕНДАР

Деталі: Категорія: Новини УГКЦ; Опубліковано: Середа, 16 вересня 2020, 13:01; Перегляди: 1346

• Мільйони українців греко-католиків у світі ( в Америці, Канаді, Бразилії, Аргентині, Австралії та у Європі) та більшість православних церков святкують Різдво 25 грудня

• Святкування Різдва 7 січня є наслідком дотримання старого календаря з відхиленням у 13 днів, відповідно зміщення дати Різдва у 2100 р. буде 8 січня.

• Новий стиль не впливає на дату святкування Пасхи

Останнім часом у церковних громадах як в Україні, так і поза її межами, все частіше звучить питання про вживання нового, григоріанського (чи новоюліанського) календаря. Відношення парафіян до цього різниться часом дуже радикально: одні не бачить у переході на новий стиль нічого страшного, інші вважають це зрадою традиції.

Насправді календарних реформ у людській історії було немало, адже люди в різних частинах світу запроваджували календарі відповідно до певних природних явищ: циклу дощів, циклу розливу річки Ніл, циклу появи нового Місяця, циклу обертання Землі довкола Сонця. Тож усі ці календарі дуже різнились між собою за кількістю місяців і днів в умовному році. Врешті, на базі давніх язичницьких календарів, відштовхуючись від фаз Місяця і Сонця, був розроблений юліанський календар, названий так через те, що був запроваджений у 45 році до Різдва Христового римським імператором-язичником Юлієм Цезарем. Юліанський календар діяв у цілій Римській, а потім Візантійській імперії.

З поширенням Христового Євангелія християни різних країн не ставили питання про відповідність дат святкування своїх свят, саме цим пояснюється, наприклад, розбіжність у дні святкування Пасхи вже в ранній Церкві. Перший Вселенський собор, який проходив у Нікеї 325 р., визначив, що всі християни повинні святкувати Святу Пасху разом, в один день, за одними розрахунками. Чому робився акцент на даті Пасхи?

Бо це було головне свято, яке, крім того, ще й задавало відлік богослужбового річного кола. Окрім пасхалії (дати розрахунку Пасхи) Церкви календарними питаннями не переймалися, тож помісні Церкви користувались місцевими календарями, яких було (і є) багато: олександрійський, етіопський, римський, візантійський, вірменський, слов’янський та ін. З часом деякі з них зникли або пристосувалися до інших.

Однак місячно-сонячний юліанський календар не був надто точним і за століття з часу його запровадження почав «відставати» від фактичного циклу небесних світил, зокрема від дати весняного рівнодення, за якою, у свою чергу, вираховувалася дата Пасхи. Це викликало необхідність виправлення календаря, яке втілив у життя папа римський Григорій ХІІІ у 1582 р.

Т. зв. григоріанський календар базується на циклі обертання Землі навколо Сонця і похибка на один день, яка в юліанському календарі набігала кожна 128 років, у григоріанському з’явиться аж за 10 000 років.

Так, на момент запровадження григоріанського календаря у 1582 р., різниця між справжніми фазами небесних світил і тими, які показував юліанський календар, складала аж 10 днів. На сьогодні різниця досягла вже 13 днів і розрив цей лише зростатиме, тому, наприклад, починаючи з 2100 р. Різдво Христове за старим юліанським календарем треба буде святкувати вже не 7, а 8 січня. Звісно, на один день посунуться також усі інші неперехідні свята (тобто Успіння припадатиме вже не на 28, а на 29 серпня, Водохреща – не на 19, а на 20 січня і т. д.).

З часом усе більше країн почало вживати григоріанський календар, який відображав фактичні фази Місяця та Сонця, і відмовлялися від застарілого юліанського, який усе більше відставав. Питання календаря було обговорене й на соборі Православних Церков у 1923 р. в Константинополі. Не бажаючи приймати григоріанський стиль, оскільки його запровадив папа, було прийняте рішення щодо вживання т. зв. новоюліанського (або неоюліанського) календаря, який розробив югославський астроном Мілутин Міланкович. Однак рішення цього собору не було виконане деякими Церквами. Так, хоча того ж 1923 р. російський патріарх Тихон формально запровадив новий стиль у життя Російської Православної Церкви, однак уже за 24 дні відкликав своє рішення.

У 1924 р. на новоюліанський календар перейшла Константинопольська Православна Церква, з часом до неї приєдналися ще 10 Православних Церков, тому зараз Різдво 25 грудня святкують 11 Православних Церков із 15-ти. За старим календарем обчислюється лише дата Пасхи, тобто пасхалія залишися незмінною.

Що стосується вживаного Православними Церквами новоюліанського календаря, то за ним неперехідні свята (тобто ті, які мають сталу дату святкування, як-от Різдво, Успіння та ін.) збігаються зі святами за григоріанським календарем, що приводить до синхронізації свят усього християнського світу. Натомість, різниця між юліанським і неоюліанським (та григоріанським) календарями збільшуватиметься й надалі. Як бачимо, аргумент про те, що прихильники старого стилю зможуть завжди святкувати Різдво 7 січня – обман, адже вже за якихось 80 років доведеться зсувати дні нерухомих свят на день пізніше, наприклад, Різдво – з 7 на 8 січня.

В історії Церкви є безліч прикладів реформ богослужбових, статутних, правових норм, бо Церква – це живий організм. А оскільки зміна календаря жодних догматичних, канонічних чи обрядових питань не зачіпає, а лише приводить церковне літочислення у відповідність до природних явищ (від яких колись відштовхувалися і при запровадженні юліанського календаря), то є сенс і для нас перейти на новий календар?

У зв’язку з цим запитуємо вашої думки (поставити відмітку у відповідному віконечку нижче) про доцільність переходу Вашої парохії на новоюліанський календар, коли неперехідні свята (тобто ті, які мають сталу дату святкування, як-от Різдво, Успіння, Воздвиження, Різдво Івана Предтечі та ін.) святкуватимуться разом з неперехідними святами за григоріанським календарем.

Щороку українські парохії у Європі переходять на новий календар.

За новим календарем святкування Різдва, Успіння, Воздвиження, Різдва Івана Предтечі та інших свят припадатиме разом із мільйонами українців греко-католиків і православних у цілому світі.

ПРИМІТКА:

ПАСХА ТА ВСІ СВЯТА, СВЯТКУВАННЯ ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНЕ З ДАТОЮ ПАСХАЛІЇ (ТОМИНА НЕДІЛЯ, ВОЗНЕСІННЯ, ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА, ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ, ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ІСУСОВОГО І Т. Д ) СВЯТКУЮТЬСЯ ЗА СТАРИМ КАЛЕНДАРЕМ

АНКЕТУ ПРОСИМО ЗАПОВНИТИ В ХРАМІ УГКЦ (Спільнот: ЛІСАБОНУ, СІНТРИ, КАШКАЙШУ, АЛЕНКИР, КАЛДАШ ДА РАЇНЯ) І ЗАЛИШИТИ НА ТЕТРАПОДІ ЧИ В ЗАХРИСТІЇ

P.S.: Aнкету можна взяти в церкві в неділю, заповнити і повернути священику