Нотатки паломника: шостий день прощі на Святій Землі.

Рейтинг користувача:

/ 2

Деталі: Категорія: Новини ЧСВВ; Опубліковано: Понеділок, 25 травня 2015, 11:31; Перегляди: 3652

Шостий день паломництва прочани провели в Галілеї. Першим містом, яке відвідали, була Хайфа – третє за величиною місто Ізраїлю і другий за величиною морський порт. За однією з версій, назва міста з івриту означає «гарний берег», за іншою – і так вважали хрестоносці – ця назва пов’зана з іменем первосвященика Каяфи. Є й інші версії, проте скільки б їх не було, історія міста тісно пов’язана з історією вибраного народу; з огляду на це місто насичене багатьма святими місцями.

Головною прикрасою Хайфи є знаменита біблійна гора Кармель, що в перекладі означає «Виноградник Божий». Саме на цій горі, згідно з біблійною історією, жив і подвизався старозавітній пророк Ілля. Ця гора також вважається «батьківщиною» ордену кармелітів. На сьогодні схили гори Кармель зайняті міськими кварталами, монастирями, багатьма парками й мальовничими садами, серед яких відомі так звані Бахайські або перські сади.

Згідно з переданням, саме околицях Кармелю відбувалися події, описані в 1 Книзі Царів 18, 21-45 Тоді Ілля приступив до народу й каже: «Докіль кульгатимете на обидва боки? Коли Господь є Бог, ходіть за ним; коли ж це Ваал - ходіть за ним.» Не відповів йому народ нічого. Тож далі сказав Ілля до народу: «Я зостався один пророк Господній, а пророків Ваала 450 чоловік. Дайте нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але нехай не підпалюють; я ж приготую другого бичка й покладу його на дрова, але не підпалю. Ви взивайте ім'я вашого бога, а я візву ім'я Господнє. Котрий Бог відповість вогнем, той буде Богом.» Увесь народ відповів: «Добре!» Тоді Ілля сказав до Ваалових пророків: «Виберіть собі одного бичка й починайте перші, бо вас багато. Взивайте ім'я вашого бога, але вогню не підкладайте.» Взяли вони від нього бичка, приготували його й кликали ім'я Ваала з ранку до полудня, промовляючи: «Ваале, почуй нас!» Та не було ні голосу, ні відповіді. І танцювали перед жертовником, що його були зробили. Опівдні ж почав Ілля з них насміхатись і каже: «Кличте голосніше, бо він бог; може він замислився або чимось заклопотаний, або в дорозі, або може й спить, - то прокинеться.» І кликали вони ще голосніше і робили на собі, своїм звичаєм, нарізки мечами та списами, що аж кров з них дзюрчала. Минув і полудень, а вони все ще існувались, аж до тієї години, коли час був приносити вечірню жертву. Та не було ні голосу, ні відповіді, ні слуху. Тоді Ілля сказав до народу: «Приступіть до мене!» І весь народ приступив до нього. І він знову поставив жертовник Господній, що був зруйнований. Узяв Ілля 12 каменів за числом колін синів Якова, до якого Господь сказав був: Ізраїль буде твоє ім'я, і склав з того каміння жертовник імені Господньому, та й обвів його навкруги ровом, що міг вмістити в собі зо два сати зерна. Потім розклав дрова, розтяв бичка, поклав на дрова, і повелів: «Наберіть чотири відра води та й вилийте на всепалення й на дрова!» І зроблено так. І повелів: «Зробіть це вдруге.» І зроблено вдруге. Далі повелів: «Зробіть це втретє.» І зроблено втретє, так, що вода текла навкруги жертовника, і в рові було повно води. А коли вже був час приносити вечірню жертву, приступив пророк Ілля й сказав: «Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Покажи сьогодні, що ти - Бог в Ізраїлі, що я - твій слуга і що я вчинив це все за твоїм велінням. Почуй мене, Господи, почуй мене, щоб цей народ зрозумів, що ти, Господи, - Бог, і що ти навертаєш їхні серця.» І впав вогонь Господній з неба й пожер усепалення, дрова, каміння, й порох, ба й воду висушив, що була в рові. І ввесь народ, побачивши це, припав обличчям до землі й промовив: «Господь є Бог! Господь є Бог!» Ілля ж повелів їм: «Хапайте Ваалових пророків! Не дайте ні одному з них утекти!» І похапали їх, і Ілля стягнув їх до Кішон-потоку й там повбивав їх. Ілля сказав Ахавові: «Йди, їж і пий, бо чути шум великого дощу.» Пішов Ахав їсти й пити, а Ілля вийшов на верх Кармелю, припав до землі й, нахиливши лице аж між коліна, сказав своєму слузі: «Йди, подивись у бік моря.» Пішов той, подививсь і каже: «Нема нічого!» Ілля сказав знову: «Іди сім разів.» За сьомим разом слуга каже: «Маленька хмарка, в долоню завбільшки, встає з моря.» І сказав Ілля: «Іди, скажи Ахавові: Запрягай і їдь, щоб не захопив тебе дощ.» І вмить потемніло небо від хмари та від тучі, і линув потужний дощ.

Наступною зупинкою в нашому паломництві був Назарет, колись не примітна місцина (про яку апостол Натанаїл казав: «а що доброго може бути з Назарету ?»), а тепер третє за значенням місто (після Єрусалиму та Вифлеєму), тісно пов’язане з життям нашого Господа і його Пресвятої Матері. Саме тут, за свідченням євангелистів, відбулися важливі події в Історії Спасіння: Благовіщення, дитинство та юність Ісуса.

З цієї гори хотіли скинути Ісуса назаретяни.

В околицях Назарету розташовані гора Тавор, село Наїн та Кана Галилейська. Отож, крок за кроком пригадуючи біблійні розповіді, прочани вирушили на гору Преображення.

Євангеліє від св. Матея, 17:1-8 По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.” Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!” Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.

На завершення сьогоднішнього дня відвідали Кану Галилейську, в якій Ісус вчинив своє перше чудо на весіллі, піднісши життя в Подружжі до гідності Святої Тайни. Присутні тут подружжя відновили свої шлюбні присяги.

Євангеліє від св. Йоана, 2:1-11 Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.» Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, - а й тобі? Таж не прийшла година моя!» Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, - робіть.» Було ж там шестеро кам'яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли. Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, - а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, - то закликав староста молодого і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, - як уп'ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.» Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, - тож і учні його увірували в нього.

А це залишки дому, в якому відбувалося весілля в Кані. Тепер на цьому місці знаходиться храм Вінчання.